мой шаблон сломан, не плох вышло, жаль давно проды нету. чувствую что концовка будет одна из: 1-оба умрут 2-1из них умрет 3-они поубивают кого нибудь и успокоятся(скорее всего её первого парня, его мать, или её назойливую подругу)
Заворожуюча ідея контрастів в яких герої гармонійно виконують танок, балансуючи між "бути" та "не бути", між життєрадісним сміхом підлітків та закам'янівшим в анабіозі виразом безтурботності на обличчі у мерця, між хіттю та смертю, між захопливим коханням та водночас фатальною одержимістю небуттям. Кожен з героїв так чи інакше пов’язаний з ідеєю смерті, проте кожен з них має власну вимогу до смерті. Я повністю розумію низький рейтинг цього твору. Я б теж із задоволенням вписалась в коло моралфагів, адже частково (якщо почнете читати, зрозумієте про що я) наратив манги бував дійсно одіозним та риготним, але, на щастя, є велике та дивовижне “але”. Манга дає можливість пізнати себе, розглядаючи багатогранну ідею смерті з різних боків. Зараз, така небажана та відкинута на периферію суспільства тема Мортідо жахає, та зацькована, вона воліє стати прозорою для людей. Часто ми зовсім уникаємо ідею смерті, хоча вона тінню несеться за нами усе життя. Хтось воліє її не бачити, обзиваючи людину, що дивиться їй прямо у вічі, ненормальною, а та, що не соромиться споглядати смерть має лиш фатальну тягу до постійного проживання події смерті, немов хобі. Інша натомість бажання померти - не бажає жити (так, це різне). А ось цей хлопець взагалі не бажав смерті з самого початку, але бажав бути пов’язаним з тою, хто до неї так лине. Споглядаючи настільки різний спектр ставлення до цієї події, ти сам без власної волі поглинаєшся в необхідну рефлексію, аналізуючи своє ставлення, або вихоплюючи навіть мету акту небуття. Як на мене, мета та першопричини минулого персонажів чудово розкриті. Ця манга є абсолютно прекрасною та дивовижною своєю ідеєю прикордонного стану між життям та смертю та тими думками і подіями, що між цим стоять, а з іншого боку ця історія залишається однією з найпотворніших через своє жорстоке ставлення до живих істот (можливо, сублімоване мангакою на свої сторінки). 831x671
P.S. А ще цікаво, якщо більшість головних героїв манги вкрай одержимі ідеєю смерті, то чи є персонажка, що нав’язує фанатиткам смерті ідею “життя та нормальності”, антагоністкою??
эта манга преподала мне важный жизненный урок... никогда больше не читать что-то, что мне казалось интересным в 16 лет. такую бездарную писанину ещё поискать надо
@sk., на японском - 2 тома, на английском - 2 главы, на русском - по нулям.@sssssssff21312@KYKYSIK, спасибо)На английском уже 4 главы >> psychoplay.co/series/Yakedo-Shoujo <<
1-оба умрут
2-1из них умрет
3-они поубивают кого нибудь и успокоятся(скорее всего её первого парня, его мать, или её назойливую подругу)
@Сайгак@Бауржан Исин, + я только 9 глав нашёл а далее ничего не переведено.@Evamoon@Сайгак, да всего 4 года.Я повністю розумію низький рейтинг цього твору. Я б теж із задоволенням вписалась в коло моралфагів, адже частково (якщо почнете читати, зрозумієте про що я) наратив манги бував дійсно одіозним та риготним, але, на щастя, є велике та дивовижне “але”. Манга дає можливість пізнати себе, розглядаючи багатогранну ідею смерті з різних боків. Зараз, така небажана та відкинута на периферію суспільства тема Мортідо жахає, та зацькована, вона воліє стати прозорою для людей. Часто ми зовсім уникаємо ідею смерті, хоча вона тінню несеться за нами усе життя. Хтось воліє її не бачити, обзиваючи людину, що дивиться їй прямо у вічі, ненормальною, а та, що не соромиться споглядати смерть має лиш фатальну тягу до постійного проживання події смерті, немов хобі. Інша натомість бажання померти - не бажає жити (так, це різне). А ось цей хлопець взагалі не бажав смерті з самого початку, але бажав бути пов’язаним з тою, хто до неї так лине. Споглядаючи настільки різний спектр ставлення до цієї події, ти сам без власної волі поглинаєшся в необхідну рефлексію, аналізуючи своє ставлення, або вихоплюючи навіть мету акту небуття. Як на мене, мета та першопричини минулого персонажів чудово розкриті. Ця манга є абсолютно прекрасною та дивовижною своєю ідеєю прикордонного стану між життям та смертю та тими думками і подіями, що між цим стоять, а з іншого боку ця історія залишається однією з найпотворніших через своє жорстоке ставлення до живих істот (можливо, сублімоване мангакою на свої сторінки).
P.S. А ще цікаво, якщо більшість головних героїв манги вкрай одержимі ідеєю смерті, то чи є персонажка, що нав’язує фанатиткам смерті ідею “життя та нормальності”, антагоністкою??